Твір до ЗНО:«Справедливість — міф, реальність чи наївне прагнення досконалого світу»

Збільшити або зменшити шрифт тексту : На мою думку, справедливість — це реальність, а не міф чи наївне прагнення досконалого світу. Це поняття є одвічною людською чесно-тою. Споконвіків люди прагнули дійти згоди, взаєморозуміння, довіри-тися один одному. У людських стосунках, у суспільстві справедливість має сенс, бо вона визначає порядок людського життя, в якому існує відповідність між діяннями й платою, гідністю й винагородою. Спра-ведливість — це якість, якою оцінюємо будь-які стосунки. Критерієм при цьому виступає правда. З дитинства кожен знає, що треба завжди казати правду, тобто не брехати, не вигадувати, не перекручувати — не спотворювати своїми словами реальні події. Бо тільки те ставлення до інших є справедливим, в основі якого лежить правда.

Прикладом цього може слугувати усна народна творчість — казки, прислів’я та приказки, що засвідчують глибину народної мудрості, досвіду українців. Так, прислів’я «Правда із дна моря виринає, а не-правда потопає», «Хто сіє вітер, пожне бурю», «Правда кривду пере-важить», «По правдіроби, по правді й буде», «Справедливого чоловіка Бог любить», «Не чини лихого, не бійсь нікого» є свідченням одвічної боротьби людини з несправедливістю, прагнення бути небайдужим до страждань інших, допомогти в скрутну хвилину. Адже бути небайду-жим, нікому не шкодити, сприяти загальній користі — ось ті якості, в яких виявляється справедливість.

Головний герой народної казки «Про правду і кривду» невтомно шукав справедливості. Найбільшим випробуванням для нього стали життєві негаразди, злидні. Проте від розчарування й відчаю його вря-тувала правда, яку так ретельно намагалися приховати лиходії. Збагнув-ши, що його клопіт такий мізерний порівняно зі стражданням сотень безневинних людей, він відважився протидіяти кривді й подолав її.

Скарбниця людського досвіду багата на повчальні історії щодо про-яву справедливості серед людей. Давньогрецький філософ Аристотель говорив ‘. «Коли люди люблять один одного, їм не потрібна справедли-вість». Таким чином, людяність, гуманність, доброзичливе, уважне ставлення один до одного — це ті моральні цінності, що визначають справедливість між людьми. Не можна не згадати відомі слова росій-ського мислителя В. Соловйова: «Справедливість вимагає, щоб ми не робили іншим того, чого не бажаємо собі».Тож будьмо милосердними до Інших, любімо їх — і тоді зможемо бути справедливими.