Твір на тему: «Неповторна краса рідного краю»

.
Збільшити або зменшити шрифт тексту :
загрузка...
Рідний край – це місце, де я народився, місце, яке мені дуже дорого. Мені дорогий рідний край, тому що я тут народився, перший раз почав ходити, говорити, вчитися. Тут я вперше пішов до школи, в перший раз святкував день народження, Новий рік та інші чудові свята. Тут мої родичі, моя сім’я, друзі, знайомі, з якими я проводжу дуже багато часу, і з цими людьми пов’язано багато приємних вражень.

Я впевнений, що у кожної людини є приємні і хороші спогади про рідний край. Рідний край – особливе місце, все тут рідне, знайоме. Люди, що народилися в одному краї і що зустрілися в іншому місті або країні, щиро раді зустріти земляка, навіть якщо його не знають.

Природа тут особлива, не така, як в інших місцях . Мій рідний край гарний у будь-яку пору року. Влітку мені подобаються зелені простори полів і лугів , восени – золотисті березові гаї, а взимку – білі замети і сніжинки, що повільно летять до землі, хуртовини і іскристий на сонці сніг. Кожна квіточка знайома, кожна стежинка, і навіть не хочеться нічого зривати, знаючи, що це росте на рідній землі.Природа рідного краю – це не тільки краса пейзажів, але ще й стан душі, надзвичайно гостре відчуття справжньої Батьківщини, яке кожна людина трепетно ​​зберігає в собі довгі роки. Безтурботність долин і полів, велична гордовитість лісів, неспішні річки і дзеркала озер, мінлива волелюбність моря – всі ця природна краса воістину прекрасна. Але лише проникливі очі здатні побачити небезпеку зникнення всього прекрасного.

І, на жаль, небезпека ця йде саме з боку самої людини. З одного боку, люди споконвіку всіляко використовували природні цінності в своїх цілях. Але не можна не погодитися з тим, що наші далекі предки надзвичайно дбайливо ставилися до дарів самої природи, тоді як наше покоління являє собою породу жорстоких експлуататорів природних ресурсів.Людська ненаситність в споживанні багатств нашої землі просто обурлива, і створюється враження якоїсь війни людей і природи за кожну п’ядь поки ще незайманою землі. І через досить короткий час може виникнути небезпека повного вичерпання природних ресурсів, таких необхідних людині для здорового та повноцінного життя. Так людина виступає в ролі ворога для самого ж себе, нітрохи не віддаючи собі звіту в страшних і руйнівних наслідках.

Втім, сьогодні проблеми екології ставляться досить гостро різними міжнародними організаціями, які досконально усвідомлюють перспективи невгамовної споживчої поведінки людини. І моральний борг кожного – приєднатися до цієї боротьби за чисті повітря і воду, за збереження природної краси рідних просторів.

І, незважаючи на те, що людство усвідомило ці проблеми лише сьогодні, коли промисловість у своїй масі зорієнтована на нещадне використання і розтрачання багатств і дарів природи, перспектива успішного вирішення питання, все ж, існує. Звичайно, на це потрібні значні сили і засоби з перекладу більшості підприємств на екологічний режим роботи, але зусилля ці варті того, щоб наші нащадки росли в чистою і здоровій красі свого рідного краю.

Мені дуже дорогий мій рідний край! І я анітрохи не шкодую, що народився в такому прекрасному краї. При цьому я сподіваюся, що мої земляки будуть шанобливо ставитися до рідної землі і оточуючої нас природи.
Loading...