Loading...

Твір на тему:"Пізнаєш істину – увійде тоді в кров твою сонце" (Г.Сковорода)

.
Збільшити або зменшити шрифт тексту :
загрузка...
Григорій Савич Сковорода – видатний філософ-просвітитель, письменник XVIII століття. Слава цієї людини є не лише європейською, а й світовою. У найважчі часи, коли український народ був під гнітом царської Росії, своє місце Сковорода бачив серед погнобленого народу.

Байки Григорія Сковороди є своєрідним утіленням його філософського генію. Власне, саме життя надавало авторові теми для байок: природа людини сповнена вад, які треба виправляти. Жанр був популярним тому, що байка зрозуміла широкому загалу читачів. Зразком для Сковороди були байки античних авторів, насамперед давньогрецького байкаря Езопа.
У 1769–1774 роках Сковорода склав близько тридцяти байок, які ввійшли до відомої збірки «Басни Харьковския» .

У байці «Бджола і Шершень» провідною є думка, що людина повинна жити за велінням природи, за покликанням.

«Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна? – запитав Шершень. – Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні» . «Ти поважний дурень, пане раднику, – відповіла Бджола. – Ми народжені до збирання меду і не припинимо цього робити, доки не помремо» . Сковорода назвав мораль байки «силою» . Автор зазначив, що Шершень є втіленням образу людей, які живуть лише для того, щоб їсти й пити. Бджола, таким чином, уособлює трудівника, для якого робота є насолодою. Звичайно, трудівник живе за законами природи, він миліший для природи, а отже, і для людей.

«Кукушка й Косик» – дуже оригінальна байка, провідною в якій є думка про необхідність праці для вдосконалення душі людини.
«Що ти робиш?» – спитала якось Зозуля в Дрозда. «Співаю». «Я співаю частіше від тебе, проте мені однаково нудно». Дрізд на це відповів: «Так ти ж, пані, тільки те й робиш, що, підкинувши в чуже гніздо свої яйця, з місця на місце перелітаєш, співаєш, п’єш та їси. А я сам годую, бережу й вчу своїх дітей, а свою працю полегшую співом» . Сковорода у моралі цієї байки зазначає, що той, хто нічого не робить, зазвичай нудьгує частіше, ніж чесний працівник. Виконання обов’язків є насолодою, святом. Дуже цікаву думку висловлює Сковорода, кажучи, що спільний для всіх обов’язок – це шукання Царства Божого, і щасливий той, хто поєднав свій земний обов’язок із небесним. Таке життя є істинним.

З наведених прикладів видно, що Григорій Сковорода був гарним філософом, який добре розумівся як на трудах славетних мислителів давнини, так і на особливостях людського серця. «Пізнаєш істину – увійде тоді в кров твою сонце» , – зазначав Сковорода. Ця людина довіряла природі. Роздуми Григорія Савича часто торкалися теми людського щастя, і тому й сьогодні твори цього видатного українського філософа бентежать своєю глибиною, неосяжною мудрістю й кришталевою чистотою. «Шукаємо щастя по країнах, століттях, а воно скрізь і завжди з нами; як риба у воді, так і ми в ньому, і воно біля нас шукає нас самих».

Більшу частину свого життя Сковорода мандрував Україною і Європою, пізнаючи світ і людей. Цей наймудріший з українців своїм життям подав приклад подвижництва, своїми байками нагадав про необхідність долати зло у власній душі. Григорій Сковорода вчить нас бути кращими, застерігаючи: «Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись – значить не жити, а бути мертвим, адже турбота – рух душі, а життя – се рух» .