Твір до ЗНО: "Так легко бути коханим, так складно кохати" (Ф. Фіцджеральд).

.
Збільшити або зменшити шрифт тексту :
загрузка...
Переконаний, кохання — це глибоке й сильне почуття, яке базується на духовному переживанні, зацікавленості, симпатії та виявляється в самовідданому прагненні бути поруч із ним.

Поняття любові багатозначне. Є любов до Бога, ідеї, людини, справи чи професії, Батьківщини, народу, материнська й батьківська до дітей, дитяча любов до батьків, кохання між чоловіком і жінкою — тобто любов має найрізноманітніші форми й способи вияву. «Тільки закоханий має право на звання людини», — стверджував О. Блок, Звичайно, що так. Тільки той, хто кохає сам і відчуває це з боку іншого, підноситься до високих поривань. Він любить життя, людей.

Кохання водило пензлем Рафаеля, коли він створював свою «Сікетинську Мадонну». Кохання виливалось у невмирущі рядки О. Пушкіна, М. Лєрмонтова, В, Сосюри, Л. Костенко. Саме кохання надихнуло Родена на створення чудової скульптури «Вічна весна».Кохання — це те почуття, що облагороджує людину, робить її кращою, Саме кохання розтоплює непорозуміння, ніколи не допустить жорстокості.

Не можна не згадати Мавку й Лукаша з драми-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки. Ніжною душею Мавка зуміла відчути красу Лукаша, коли той грав на сопілці. Кохання зародилося миттєво, як падає з неба зірка. Та почуття, назване для обох одним словом — кохання, сприймається кожним по-різному. Для Мавки—це чистий і нестримний порав, як весняна вода, що не знає перепон і законів. Вона ладна за-ради щастя Лукаша пожертвувати собою. Лукаш — людина, і тому в його житті велике значення мають умовності людського спілкування, звичаї. Так, Мавку любити важко. її треба любити, а це означає: душа має світитися, співати, бути живою. Лукаш не витримує цього іспиту...

На жаль, він не одинокий у своїй слабкості. Та Мавка знайшла в собі сили бути вдячною Лукашеві вже за те, що він розбудив у її серці таке прекрасне почуття. Вона зберегла в серці щирість, відданість, кохання — усе те, «що в серці не вмирає»\ Голосом тонкої сопілки озивається вона до нас, людей, пробуджуючи в серцях красу духовну, вічну, щедро роздаючи багатство власного серця.

Як висновок можна навести слова Священного Письма: «Любов довготерпива, любов милосердна, не заздрить, любов не величається, не гордиться, не безчинствує, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться істиною, усе зносить, вірить в усе, сподівається всього, усе терпить!

Loading...