Збільшити або зменшити шрифт тексту :
Сім’я. Таке коротке слово, а вмістило в себе так багато. Хіба можна порівняти з чимось родинний затишок, турботу мами, тата, піклування про всіх бабусі. їх поради, настанови супроводжуватимуть нас усе життя. Родина є сильною завдяки взаємній любові всіх її членів, доброзичливості, взаєморозумінню, взаємопідтримці. Які б випробування не випали на долю дитини, вона повинна знайти прихисток в стінах рідного дому, де її правильно зрозуміють, допоможуть,скажуть правду, посварять, коли це необхідно. В такій родині діти шанують батьків, а батьки поважають дітей.
Кожна сім’я тримається на чиїхось плечах. У моїй родині головним у вирішенні всіх питань, звичайно, є батько. А от веденням домашнього господарства, доглядом за мною та братом, створенням домашнього затишку займається мама. На свої плечі вона поклала турботу про нас всіх. Ми, як можемо, з братом допомагаємо мамі. Тато весь час на роботі, працює без вихідних. Зараз не так просто утримувати сім’ю. Тому я хотів би здобути спеціальність і заробляти гроші, допомагаючи своїй родині. Як приємно повертатися після відпочинку чи довгого гостювання до сім’ї. Зимовими вечорами проводити вільний час у колі родини за бесідами, грою в лото, шахи. Та й найсмачнішим є домашнє харчування.
Ми живемо дружно і підтримуємо одне одного, тому я вважаю свою родину міцною та хорошою. Та все ж таки кожен із нас має якісь недоліки. На мою думку, взірцем родинного вогнища може бути родина Запорожців, про яку написав О. Довженко в кіноповісті «Україна в огні». На початку твору ми бачимо всю велику родину за столом, коли вони святкують День народження матері. З’їхалися всі сини та донечка до батьків напередодні війни. І всі вони дістали таке виховання, що їхнім батькам не було соромно за жодного ні в мирний час, ні в жорстокий воєнний час. У кінці твору знову вони збираються разом, хоча й не всі, бо війна забрала життя багатьох людей, в тому числі не оминула й Запорожців, які з перших днів були на передовій.
Якою затишною і рідною стала домівка Сірків для Григорія Многогрішного з пригодницького роману І. Багряного «Тигролови». Кращі традиції народної педагогіки діють в цій сім’ї. Діти поважають батьків, слухають їх настанов, допомагають в усьому. Родина прийняла незнайомця, наче сина. Григорій опинився серед сибірських просторів не з власної волі, але це не цікавить родину. Людина в біді — значить, треба рятувати.
На сім’ю покладається велика відповідальність у вихованні дітей. Я зараз розумію, як непросто заробити багато грошей і забезпечити родину всім необхідним, приділити увагу кожній дитині, знайти добре слово і необхідну пораду в тій чи іншій ситуації. Для дітей батьки є взірцем, тому їм треба зважувати кожне слово, дії в присутності малечі. Хочеться, щоб вони бачили тільки хороше. Тому так важливо на вихідних організовувати сімейні екскурсії, літні подорожі до моря. Хочеться, щоб у нашій країні була стабільність, а сім’ї міцними, забезпеченими і вихованими. Тоді будуть виростати порядні діти, чемність, добро, вихованість стануть їхніми супутниками.
Усе, що вкладе родина в свою дитину, зігріватиме і підтримуватиме її в подальшому житті. Це найцінніший вклад, що може бути на сьогодні, завтра, навіки. Як писав Котляревський:
Де згода в сімействі,
Де мир і тишина,
Щасливі там люди,
Блаженна сторона.
Свежие комментарии