Відгук на прочитану п'єсу В.Винниченка «Чорна Пантера і Білий Медвідь»

Збільшити або зменшити шрифт тексту : Мені сподобалася п’єса Володимира Винниченка «Чорна Пантера і Білий Медвідь». Вона мене дуже вразила. У п’єсі розповідається про сім’ю Корнія Каневича та Рити, які переживають важкі часи хвороби та смерті їх дитини. На сторінках твору розкриваються взаємини цієї родини. Окрему увагу автор приділив внутрішнім осмисленням, переживанням, міркуванням героїв, які ми бачимо у їх вчинках і словах. Корній Каневич, Білий Медвідь, — митець. Він прагне до вічного, до краси, до самовираження, до удосконалення, до ідеалу. Але він байдужий до сім’ї, черствий, неправильний. Він жив лише своїм мистецтвом. Коли дружина благала продати незакінчену картину, він відмовився, хоча сім’ї були потрібні гроші, щоб вилікувати сина Лесика. Білий Медвідь думав лише як на білому обличчі хлопчика і Рити побачити «ту саму рисочку туги», написати пензликом їх страждання. «Страждання на полотні важніші, ніж живі…» А з яким запалом він писав картину з трупика сина! Рита, Чорна Пантера, — дружина Корнія Каневича. Вона всіма силами намагається врятувати синочка Лесика. Благає допомоги у Медвідя, але той «не чує». Вона у розпачі кидається до Мулена, але повертається. Повертається і піклується про сина, плекаючи надію на порятунок, на видужання. Синочок помирає.. Вона божеволіє… Кидається позувати до полотна чоловіка, а ввечері підливає у ліки йому і собі отрути. Вони лягають і «усі троє- одно…». Помирають… Ще мене вразило те, що герої шукають винного у смерті хлопчика. Я вважаю винними їх обох. Я засуджую їх байдужість, невідповідальність і невміння погодитися з іншим, знайти раціональний та правильний вихід із ситуації. Білий Медвідь міг би поступитися своїм мистецтвом для життя єдиного сина, а він ще вимагав від дружини того, щоб вона пішла до Мулена і продала своє тіло. Він хотів, щоб у нього з’явилися гроші, але, на жаль, не на ліки Лесику, а на фарби та пензлики. Корній прагнув до краси, а сам діяв як бездушний, безсердешний чоловічок. Винна і Пантера. Вона могла б кинути все, погодитися із пропозицією Янсона, що давав грошей, і поїхати з сином на лікування. Так, важко, але був би шанс… Вони самі його загубили, бо шукали «щось інше, щось нове…» Неаби яку роль у житті подружжя відігравали інші,чужі люди. На превеликий жаль, їх оточення тільки шкодило їм та впливало пагубно… Прикладом можуть слугувати часті візити Сніжинки. Вона пропагувала життя заради радості та мистецтва , вільне та легке життя без сім’ї, без дітей. Ця дівчина «кружила» біля цієї родини і не давала їм спокою, не давала залишитися на самоті і вирішити проблеми. Усі «друзі» жили за такими самими переконаннями, як і Сніжинка. Вони завжди сиділи у кафе, пили, гуляли, заводили непорядні стосунки і підносили мистецтво, вважали себе митцями, хоча відверто були не талановиті. Я вважаю, що теми твору дуже актуальні у наш час. Реалізація людини у житті, у суспільстві, у роботі, у творчості, стосунки між дружиною та чоловіком, між батьками та дітьми, людина у складній ситуації — це теми вічні та завжди актуальні. На мою думку, автор хотів показати читачам які різні люди, як відчувають по-різному світ, чого прагнуть, як себе повядять. Я гадаю, що кожен, хто прочитав п’єсу, буде мати різні погляди на вчинки та слова героїв, кожен замислиться.

Але я знаю точно, що ця п’єса не залишить нікого байдужим.