Збільшити або зменшити шрифт тексту : Однією з найважливіших духовних потреб людини є потреба в знаннях. Людина не народжується мудрою, навіть якби вона успадкувала гени найталановитіших батьків, адже без навчання не розвинеться жоден талант. Освіта допомагає людині стати справжньою людиною, навчає гуманно ставитися до інших людей, дає можливість орієнтуватися в навколишньому світі та в самій собі. Саме освіта залучає людину до досягнень культури. Як на мене, кожна свідома людина має розвивати в собі потребу в знаннях і пізнанні, щоб збагатити своє майбутнє.
Згадаймо, якого значення освіті надавав Ярослав Мудрий, за що його й шанували відомі люди з усього світу і мали за честь із ним дружити. Пам’ятаймо Роксолану (роман П. Загребельного «Роксолана»), яка завдяки своїй наполегливості й освіченості допомагала рідній землі. Повернімось до сторінок роману І. Франка «Перехресні стежки», у якому перед читачем постає Євген Рафалович, людина мудра й освічена, яка змогла багато в чому допомогти простим людям.
Запорукою національної свідомості вважає освіченість народу П. Грабовський. До проблеми освіченості він звертався неодноразово у своїх віршах, адресованих землякам. Освоїти «лан освіти» поет закликає у вірші «До українців». Тільки шляхом освіти, яка розплющить очі, допоможе національному прозрінню, можна творити майбутню долю України.
Думки про освіченість і невігластво знаходимо і в прислів’ях та приказках: світоч всесвіту — сонце, світоч людини — знання; розумним ніхто не родився, а навчився; навчання — світло, а невігластво — тьма тощо.
Отже, тільки використовуючи надбання минулого, засвоюючи, поповнюючи знання й удосконалюючи їх, людина досягла прогресу. А щоб він не зупинився, кожне покоління має підготувати собі зміну, здатну відповідати вимогам часу. Тож справді «Неосвіченість — ніч розуму, ніч безмісячна і беззоряна».
Свежие комментарии