Твір на тему: "Тетяна Ларіна – улюблена героїня О. С. Пушкіна"

.
Збільшити або зменшити шрифт тексту :
загрузка...
Найвідомішою із усіх пушкінських героїнь є Тетяна Ларіна . Працюючи над романом, поет любувався чудесною дівчиною, що оживає під його пером. На сторінках твору Пушкін неодноразово зізнається: «і я так люблю Тетяну милу мою…». Із упевненістю можна сказати, що Тетяна – образ ідеальної жінки, створеної уявою поета. На початку роману Тетяна – провінційна молода дворянка, наприкінці добутку ми бачимо її чудовою світською дамою

Знайомлячи нас із Тетяною, поет пише: Її сестра звалася Тетяна. Уперше ім’ям таким Сторінки ніжні роману Ми свавільно освятимо. Уже ім’ям своєї героїні Пушкін підкреслює близькість Тетяни до народного, національного початку

Таких дівчин у середовищі провінційного дворянства був не так багато, тому автор, розповідаючи про Тетяну, говорить не стільки про те, що вона робила, скільки про те, який вона не була: «Вона милуватися не вміла», «грати й стрибати не хотіла», «ляльки в руки не брала». Цим автор як би відокремлює Тетяну від порожніх і манірних провінційних панянок, Яскравий приклад якого – Ольга. Незвичайність Тетяни, її духовне багатство Пушкін пояснює впливом на її внутрішній мир народного середовища, прекрасній і гармонічній росіянці природи: Тетяна (російська душою, Сама не знаючи чому) З її холодною красою Любила російську зиму… Рідна природа не тільки харчує духовний мир Тетяни

Вона не тільки гуляє в копіювання заборонене © 2005 саду, вона любить «попереджати зорі схід». Відразу пригадується Онєгін, що прокинувся за полудень і приймає записки в постелі. Пушкіна протиставляє своїй улюбленій героїні не тільки провінційних панянок, але й головного героя роману. Правда, у них є й загальне

Це критичний розум. Позволяющий Тетяні й Онєгіну вірно оцінювати навколишнє суспільство. Як Євгеній виконаний презирства до світла. Так і Тетяна, ставши волею долі великосвітською дамою, називає цей мир осоружним: …Зараз віддати я рада Все це дрантя маскараду, Весь цей блиск, і шум, і чад За полицю книг, за дикий сад… Але Тетяна, на відміну від Онєгіна, близька до народу, до його вдач і звичаїв. Пушкіна відзначає, що для неї й народні пісні, і народні обряди були повні невимовної принадності, як і для самого автора

Народний початок у характері Тетяни проявляється в дивній цілісності її натури. Бєлінський писав: «Натура Тетяни немногосложна, але глибока й сильна». А. С. Пушкін наголошує на тім, що Тетяна була позбавлена кокетства й удавання. Її миром був мир книг, що сформувала її кращі якості. Пушкінська героїня – натура поетична, одухотворена, на відміну від багатьох своїх сучасниць

Але любов, що зародилася в Тетяні після зустрічі з Онєгіним, виявилася небагато по^-книжковому, вона додала йому всі ті риси, які знаходила прекрасними в улюблених книжкових героях, оточила його ореолом таємничості й переваги. Онєгіна справжнього вона не могла не розуміти, не знати. Своєму почуттю Тетяна віддається цілком і повністю. Про глибину почуттів Тетяни говорить її лист до Онєгіна. У ньому Тетяна, діючи проти всіх правил пристойності, відкриває свою душу й повністю віддає себе \”у руки\” Онєгіна, покладаючись на його честь і шляхетність (\”Але мені порукою ваша честь…

Тому, щоб довідатися свою подальшу долю, Тетяна прибігає до гадання. У підсумку їй сниться сон, що частково визначає подальший розвиток подій. Після смерті Ленского й від’їзду Онєгіна, Тетяна починає часто відвідувати будинок Онєгіна. Там вона, вивчаючи обстановку, у якій жив Онєгін, його коло інтересів, доходить висновку, що Онєгін є лише \”поетичну примару\”, пародія. Далі Тетяна відправляється в Москву, де тіточки возять її по балах і вечорам у пошуках гарного нареченого

Обстановка московських віталень, що панує в них порядок і світське суспільство все це вселяє Тетяні лише відраза й нудьгу. Вихована в селі, душею вона прагне до природи: …у село, до бідних селян, У відокремлений куточок, Де ллється світлий струмочок… Тетяна одержує в чоловіки військового, богатого генерала й стає світською дамою. У цьому положенні й застає її Онєгін, що повернувся через кілька років з подорожей

Тепер, коли Тетяна досягла одного з ним рівня суспільного становища, у ньому пробуджуються любов і пристрасть. Далі історія любові Онєгіна до Тетяни здобуває дзеркальне відбиття історії любові Тетяни до нього. Ставши світською дамою, Тетяна поступово змінюється відповідно до суспільства, у якому їй доводиться постійно перебувати

Вона стає \”равнодушною княгинею\”, \”неприступною богинею\”. У відповідь на визнання Онєгіна Тетяна, хоч і любить його, дає прямій і беззастережна відповідь: Але я іншому віддана, И буду століття йому вірна. Таким чином, ясно вимальовуються моральні риси ідеалу, головні з яких – шляхетність і вірність, незважаючи на те, що втілено вони в жіночому образі. У цих словах укладена вся сила характеру Тетяни, неї сутність

Незважаючи на сильну любов до Онєгіна, вона не може порушити обітницю, дана нею чоловікові перед богом, не може поступитися моральними принципами. Повною протилежністю Тетяни є її сестра Ольга. Її весела вдача, простота, спокійний, безтурботний характер були, за словами самого автора, невід’ємною частиною образа героїні будь-якого роману того часу

Онєгін, як щирий знавець жіночої душі, дає Ользі невтішну характеристику: У рисах в Ольги життя ні, Точнісінько у Ван-Дейковой Мадонні: Кругла, червона особою вона; Як цей дурний місяць На цьому дурному небокраї. Образ Тетяни як головної героїні роману є найбільш доконаним серед інших жіночих образів. У той же час Тетяна улюблена героїня Пушкіна, його \”милий ідеал\” (\”…я так люблю Тетяну милу мою\”).В образ Тетяни Пушкін вклав всі ті риси російської дівчини, сукупність яких представляє для автора доконаний ідеал

Отже, А. С. Пушкін у романі \”Євгеній Онєгін\” створив целую галерею жіночих образів, кожний з яких є типов і індивідуальним, втілюючи в собі якусь особливість характеру. Але найбільш доконаним серед всіх жіночих образів в \”Євгенію Онєгіні\” є образ Тетяни, у якому Пушкін відобразив всі риси істинно російської жінки. 
Loading...