Твір на тему: «Любить людей мене навчила мати»

.
Збільшити або зменшити шрифт тексту :
загрузка...
Мати… Пригадайте, коли ви бачили рідну неньку без роботи? Я свою — ніколи. Жодної хвильки не відаючи відпочинку, материні руки знаходять роботу. То вона щось вишиває, то готує тісто для пирога чи хліба, то щось пере або просто поправляє на столі скатертину. Так багато в житті переробивши, материні руки не зупиняються ні на хвильку, вони постійно в роботі, і та робота нагадує мені чимось священнодійство. Мамині руки завжди пахнуть чимось.

Чи свіжовипраною й щойно випрасуваною білизною, або пшеничним борошном і гарячим хлібом, а то кропом чи петрушкою і терпким гудинням огірків, або яблуками, грушами і медом у Спасівку, а то просто осіннім полем, або шпарким морозцем і снігом, або першими весняними бруньками… Мамині очі… Вони, постійно освітлені з середини м’яким живим сяйвом, наче видиме вираження її душі. Це погляд самої щирості, самого добра. Здатність робити добро, вловлювати красоту рідної землі дано далеко не всім людям. Але мені здається, що моїй мамі ця риса характеру властива. «Дурний і радість оберне в горе, розумний і в горі втішиться», — чув я від неї багато разів. її обличчя, як сонях до сонця, завжди повернене до радості, до діяння добра. І я сам також ще з дитинства жадібно вловлював красу оточуючого світу. Як радіємо усі ми, коли після довгої важкої зими приходить весна! Кожен її крок — як перемога. «Багато людей живуть заздрістю, визиском, злом, — казала нам у дитинстві мама. — Не радіють ані весні, ані пташиному гомону. І тому очі в них каламутні, тьмяні. Вони як сліпні, а зі сліпого що можна спитати?» Мама моя вчила мене з дитинства поважати людей, бо від того, як ти ставишся до оточуючих, залежить і їх ставлення до тебе. Вона навчила працювати так, щоб приносити радість собі і іншим. Вона навчила мене доброті, людяності, чуйності. А мамина пісня! Я не пам’ятаю, які пісні співала мати мені, коли я був немовлям. Але зате я напевно знаю, що це були такі ж пісні, які співала вона й моєму молодшому братикові:

Рости ж, синку, в забаву, Козачеству на славу…

Мамин власний приклад теж багато значить для дитини. І я, дивлячись на маму, яка завжди в роботі, навчився не витрачати даремно свого часу, а творити якісь, хай і маленькі, але добрі справи: допомагати мамі, захищати молодших, поважати старших. Я вдячний своїй мамі, бо все хороше, що я маю, — то від неї.
Loading...
 
ПІДВАЛ САЙТУ