Твір на тему: «Життя і мрія в згоді не бувають і вічно борються» — Леся Українка «Лісова пісня»

Збільшити або зменшити шрифт тексту :

Життя і мрія — нерозлучні супутниці, бо жити без мрії- це перетворити життя в бездушне існування, але ж як часто прекрасні мрії розбиваються об сувору реальність, ім’я якій — життя.
В драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» красуня Мавка покохала простого хлопця, але від прекрасного почуття лишилось лиш згорьоване серце і чарівна музика Лукашевої сопілки.

Мавка прокидається від довгого зимового сну від звуків чарівних, здається сама весна співає!
Серце красуні вже готове до кохання, Лукаш лиш зачепив струну. Лісова дівчина, в якої немає душі,але є добре та любляче серце прокинулась не тільки від зимового сну, вона покохала, не знаючи що це, та лиш кохання будить нас зі сну.

Та небезпечно лісовичці кохати звичайного сільського хлопця, бо життя в суспільстві зовсім не таке , як серед природи.Крім лісу Мавка нікуди не виходила, на лісовій поляні вся її сім»я.

«Березу ти сестрою називаєш? Хто ж ти така?», «Я- Мавка лісова»

Дівчина мріє жити життям коханого, без кінця слухати звуки сопілки і кохати, кохати
«Як солодко грає, як глибоко крає , розтинає білі груди, серденько виймає»
Та скільки б Лукаш не блукав по лісу, треба повертатись до звичного життя, але в цьому житті не має місця Мавці лісовій «Що ж мені суджено щастя чи мука?» запитує Мавка у свого серця. А щастя і мука завжди поряд. Любов народжується в щасті, та помирає в страшних муках. Та змінився Лукаш і іскра кохання згасла, а в Мавки ще більше розгорілась.Та на жаль не всі мрії збуваються і там де народилося кохання, лишається лиш дим й осінній вітер. Лиш тінь лишилась від царівни лісової, перетворилась красуня у вербу з сухим листом,та серце так і залишилось живим.Якщо там є хоч іскра кохання, воно не вмре, а буде вічно жити.

Білою шапкою ліг сніг на голову Лукашу, а він сидить під деревом,біля тої в якої тіло він забрав, але любов лишив на вік І тепер вічно буде звучати музика кохання,вже не для них, але для тих, які прийдуть сюди цю музику почути. На жаль, не завжди життя і мрія в згоді й гармонія кохання не завжди є в природі, та поки є душа, ми будем вічно жити,надіятись, страждати і кожен день любити.