Loading...

пʼятниця, 23 лютого 2018 р.

Твір на тему: "Від молоді залежить майбутнє України"

Важко уявити собі сучасну людину, яка живе поза суспільством. Кожному хочеться бути затребуваним, почутим, зрозумілим. Які б матеріальні блага не манили людину, все-таки найвищою цінністю залишається визнання суспільством його потрібності. Коли втрачається відчуття корисності та потрібності своєї праці, будь то навчання, фізичної або інтелектуальної діяльності, людина втрачає сенс життя. Відчувати себе впевненим і значущим допомагає родина. Здавалося б, такий маленький замкнутий колектив, а яку основоположну роль він відіграє в долі кожної людини. Саме сім’я формує ті цінності, які визначають майбутнє людини. Саме сім’я вселяє впевненість, що ти не самотній, що в тебе вистачить сил і терпіння для вирішення будь-яких проблем. Саме сім’я виховує ставлення до суспільства, до країни, в якій ти живеш. Що додає сили сім’ї, що допомагає вистояти у важкій життєвій ситуації, підставити плече кожному члену своєї родини? Звичайно, впевненість у завтрашньому дні, переконаність у тому, що шлях, обраний країною вірний, а сім’я – є основа для розвитку і процвітання. Якщо кожна окрема людина відчуває причетність до долі своєї Батьківщини, то встановлюється тісний і незримий зв’язок, який сприяє процвітанню і благополуччю країни. Зв’язок цей має бути обопільним. Кожна людина повинна відчувати підтримку своєї сім’ї з боку держави, але й країна повинна бути впевнена, що її громадяни живуть в оточенні міцної та надійної сім’ї, яка завжди буде опорою в будь-яких починаннях.

Політика моєї країни щодо сім’ї сьогодні дає мені всі підстави з упевненістю дивитися в завтрашній день. Турбота держави про дітей, про багатодітні сім’ї, про молодих батьків, про пенсіонерів і про багато іншого, переконують у тому, що соціальні програми в нашій країні сьогодні є пріоритетними напрямками по відношенню до багатьох інших напрямків державної діяльності. Але навіть не тільки це вселяє впевненість у завтрашньому дні. Адже майбутнє моєї сім’ї залежить не тільки від матеріального благополуччя, а багато в чому і від сприятливого клімату в суспільстві. Впевненість у завтрашньому дні моєї сім’ї безпосередньо залежить від становища України у світовій політиці, від того які цінності вона буде захищати і виховувати у своїх громадянах.

Останнім часом багато уваги приділяється національній самосвідомості, повазі до своєї країни через повагу до пенсіонерів, батькам, громадянам своєї країни за її межами. Величезна увага приділяється реалізації різних національних програм і проектів, пов’язаних з творчістю, спортом, патріотизмом. Все це свідчить про те, що своє майбутнє країна бачить в тому, щоб нація була здоровою і міцною. Як можна в такій ситуації усуватися від своєї країни? Безумовно, процвітання України в цілому буде запорукою процвітання кожної окремої сім’ї, і моєї зокрема. Усвідомити це дуже важливо кожному члену суспільства, кожній окремій сім’ї. Тільки в єднанні всього народу сила і процвітання держави.

Але людина самотня, що не має коренів, не може зрозуміти цієї важливої думки. Виходить, що початок у всьому дає сім’я. Усвідомивши відповідальність за свою сім’ю, людина усвідомлює особисту відповідальність за те, що відбувається в країні. А коли держава відчує таку зворотний зв’язок, то всі програми, здійснювані владою, будуть спрямовані на задоволення різнобічних потреб громадян своєї країни. Встановиться то взаємовідношення і порозуміння  між країною і народом, яке кожному дозволить з упевненістю сказати: майбутнє моєї країни – це моє майбутнє, це майбутнє моїх близьких. Сьогодні жити в Україні можна впевненіше і спокійніше, ніж у багатьох інших країнах. У діях керівництва країни відчувається впевненість і далекоглядність. З багатьох подій Україна виходить гідно, даючи приклад усій світовій спільноті. Це і політичні конфлікти, і світова фінансова криза, і спортивні змагання. Завжди і скрізь Україна демонструє свої прагнення захистити інтереси свого народу. Така країна вселяє впевненість у завтрашньому дні, її майбутнє – це майбутнє кожної окремої людини, кожного громадянина. Я можу планувати своє майбутнє, спираючись на головні цінності нашого суспільства, я можу прогнозувати успішність у розвитку моїх майбутніх прагнень, я можу прагнути до реалізації всіх своїх планів, тому що умови для цього в моїй країні є! Зараз все в моїх руках!
Збільшити або зменшити шрифт тексту :

вівторок, 30 січня 2018 р.

Твір на тему: "Без мови немає народу"

 Якщо очі — дзеркало душі, то мова — душа народу. Навіть у сучасному дуже глобальному світі люди завжди прагнуть об’єднуватися в якісь співтовариства або колективи. Таким же великим співтовариством є і народ. Але кожна спільнота, будь то невеликий колектив або цілий народ, завжди прагне мати щось спільне, щось таке, що дійсно ефективно об’єднує людей і дозволяє їм проводити спільну і узгоджену політику, а також при необхідності протистояти опонентам або конкурувати з ними. Однією з таких важливих складових для будь-якої спільноти, в тому числі і для народу, є мова. Більше того, мова настільки важлива, що без неї народ іноді неможливо собі уявити.

У всі часи історії існувала величезна кількість українських письменників, які прагнули показати всім з наших співвітчизників, що мова для нас є дуже важлива. Михайло Коцюбинський, Іван Франко, Леся Українка та багато інших не тільки описували важливість мови для народу України і української нації, а й настільки віртуозно і вміло використовували рідну мову, що напевно у всіх читачів їхніх творів виникало непереборне бажання читати, писати і розмовляти українською мовою. Ці великі люди займалися популяризацією української мови абсолютно не даремно, адже вони розуміли, наскільки вона важлива для формування сильної української нації та подальшого ефективного відстоювання її високого статусу у протидії з іншими націями. Звичайно, мова сама по собі не дозволить країні добитися успіху, але вона служить сильним об’єднуючим фактором, який дійсно може в критичний момент зіграти дуже важливу роль в суспільному, політичному та соціальному житті будь-якого співтовариства.

Варто сказати, що українська мова, яка нині стає все більш популярною і часто використовуваною, заслуговує справжньої гордості серед тих, хто нею володіє. Щоб зрозуміти це, досить пригадати тривалу і досить складну українську історію. Довгий час Україна не мала власної незалежності, переживала вкрай непрості часи, але, тим не менш, українська мова продовжувала існувати. Вона не зникала, тому що її використовували як люди творчі, так і звичайні люди. Думається, що завдяки збереженню мови за весь цей час зберігся і народ України.

Кожен народ іноді стикається з дуже складними періодами у своїй історії. Щоб зберігати віру в майбутнє, в прихід хороших часів народного єднання, народу необхідно щось, що його дійсно об’єднує. Звичайно, таким фактором об’єднання є і мова. Завдяки їй народ України зберіг пам’ять про своє коріння, і продовжуватиме зберігати її ще дуже довго.
Збільшити або зменшити шрифт тексту :

вівторок, 23 січня 2018 р.

Твір на тему: "Українські традиції виховання дітей"

У світогляді українського народу дитина постає Божим посланцем. Сім'я, де не було дітей, вважалася неповноцінною. В народі завжди обстоювалася думка про те, що кожна сім'я повинна мати багато дітей. Не випадково у весільних піснях висловлювалося побажання: «Мати дітей повну хату», «Дасть Бог дітки, дасть і на дітки», «Нащо більший клад, коли з дітьми лад». І навпаки, про сім'ю, що не мала дітей, казали: «Без гілок - не дерево, без дітей - не сім'я».

Вічні сімейні цінності: подружня вірність, жіночність і мужність, батьківство і материнство - ось ті фундаментальні цеглинки суспільства, які на сучасному етапі життя України як самостійної держави, потрібно відроджувати й плекати. Молоді пари вважають, що передусім мають набути соціального статусу, матеріального добробуту, а вже потім - народжувати дітей. Коли ж звернемося до нашої історії, то побачимо, що здебільшого родини наших предків були багатодітними, згадаймо родини видатних людей: Косачів, Коцюбинських, Драгоманових, Шептицьких та ін. І виховання дітей у таких сім'ях мало чітко окреслений народний характер: рідна мова, звичаї, традиції, обряди, ритуали та символи, бережливе зберігання та передача з покоління до покоління досвіду родинного виховання.

Саме зараз українська родина починає повертатися до цих невмирущих джерел, адже саме в родині дитина здобуває перші уроки життя.
Збільшити або зменшити шрифт тексту :

понеділок, 22 січня 2018 р.

Твір на тему: "Що робить мене щасливим?"

Що потрібно людині для щастя? Таке питання хвилює людей здавна, але однозначної відповіді дати важко. Те що робить нас щасливими для інших може не приносити радості. У творі викладені думки окремої людини. «В чому полягає щастя людини?» Відповідь на це питання – неоднозначна. 

Комусь потрібне визнання, комусь – гроші, а комусь достатньо сімейного затишку. Особисто для мене щастя – це парадоксальне відчуття. Буває тягнеться воно довго і так добре на душі стає. А буває – настає зненацька. Наприклад, перевівши стареньку бабусю через дорогу. Щасливим мене роблять найпростіші деталі: здорові батьки, друзі поруч, улюблений песик. Також відчуття щастя мені дарує весна. Коли перше тепленьке сонечко зігріває своїми промінчиками. Все навколо прокидається, оживає і стає так добре та тепло на душі. 

Для мене дуже важливо аби мої рідні були здорові. Щодня бачити посмішку на їх обличчі – справжня радість, без якої я не можу жити. Як же зробити людину щасливою? Напевно, достатньо зробити приємний комплімент про зовнішність і її очі засяють по-іншому.  Я вважаю, що людина не може бути щасливою без можливості проявити свої почуття. Також, не менш важливим, мати заняття до душі, яке б приносило задоволення. 

Отже, хоч щастя для кожного різне, та викликає воно в нас абсолютно однакові відчуття. Тому, вірте в своє щастя і воно обов»язково до вас прийде.
Збільшити або зменшити шрифт тексту :

неділя, 14 січня 2018 р.

Твір до ЗНО: «Чи важливо сучасним людям бути милосердними?»

Я вважаю,що сучасним людям важливо бути милосердними. Тільки з цією чеснотою світ наповниться добром.

По-перше, за законом всесвіту,творячи діла милосердя,сподіваєшся отримати їх для себе,якщо не від цих людей,то від інших.

Прикладом слугує повість «Маруся» Григорія Квітки-Основяненка. Наум Дрот – люблячий батько і вірний чоловік. Саме він наділений кращими рисами милосердної людини. У родині Наума ніколи не було конфліктів,селянин був дуже побожним. Тільки одне турбувало їх з Настею:у них не було дітей. Дрот у всьому сподівався на «волю божу», і Всемогутній «послав» їм дитину. За свої добрі справи, милосердя до інших і християнське смирення чоловік був ви нагороджений.

По-друге,немає більшої любові,ніж віддати іншому найдорожче,найважливіше для тебе. Чинячи так,наповнюємо цей світ добром та світлом.

Прикладом слугує життєва історія чоловіка з мого селище – Назара Польового. Він людина,яка віддала своє життя заради щастя інших. Назар нічим не особливим не відрізнявся,працював,допомагав матері, утримував сімю,але коли розпочався збройний конфлікт на Сході,то він один з перших «кинувся» захищати волю України. Звідти за декілька місяців повернули не людину,а холодне тіло. Він - «Кіборг»,який стояв до останнього в Донецькому аеропорту! Найдорожчим для кожного є життя,а Назар віддав його заради інших. Я не можу уявити,наскільки важко його матері було тоді,але твердо можу сказати,що вона виростила героя,який є прикладом для наслідування.

Отже,сучасникам важливо бути милосердними,бо саме ця риса характеру вирізняє їх від інших і робить справжніми людьми. Тому творімо добро,будьмо співчутливими до інших – і тоді світ навколо нас стане добрішим і світлішим.


Збільшити або зменшити шрифт тексту :

Твір до ЗНО: «Чи необхідний сучасним людям етикет?»

Я вважаю, що нелегкими є взаємостосунки людей у суспільстві, тому сучасній людині необхідний етикет.

По-перше,оскільки етикет є нормою взаємовідносин між членами суспільства,то він регулює ці стосунки у всі часи і народи.

Яскравим прикладом є визначна історична пам’ятка «Повчання дітям» ,яку залишив нам Володимир Мономах. Князь був прихильником хороших взаємовідносин в державі. Тому «Повчання дітям» - це зразок повчань і перша в давній українській літературі спроба життєписної розповіді. В цьому творі Володимир захищає інтереси русі,а головне – він намагається змінити стосунки в державі,демонструючи власний приклад. «Повчання дітям» - це своєрідна Біблія,яка навчає нас норм етикету.

По-друге, людина,яка володіє нормами етикету, є харизматичною,тобто її поведінка це взірець для наслідування. Такі люди є «світлом серед темряви».

Прикладом слугує новела «Три зозулі з поклоном» Григора Тютюнника. Марфа - сусідка Софії та Михайла,батьків оповідача. Жінка одружилася з нелюбом і любить іншого чоловіка. Її кохання до Михайла сильне,чисте і незаздрісне,але вона не претендує на чуже щастя. ЇЇ почуття не згасають навіть тоді,коли чоловіка відправили до Сибіру. Образ Марфи дає нам шанс замислитися,її любов до Михайла дається вищою силою,тому має право на існування. Поведінка жінки є взірцем для наслідування, «яскравим променем харизми».


Отже, сучасній людині етикет є необхідним. Тому намагаймося вчити правила і дотримувати норм,щоб бути хорошим прикладом для наслідування,як в державі ,так і в сімї.
Збільшити або зменшити шрифт тексту :